Home » Авторські матеріали » Индик, авдиторія та катедра. Новий проєкт правопису української мови.

Индик, авдиторія та катедра. Новий проєкт правопису української мови.

16 серпня Міністерство освіти запропонувало на громадське обговорення проект нової редакції Українського правопису.

                                                                                                                                                                                        Підготувала Марта Занюк

Навколо цієї теми швидко розгорнулася палка дискусія: противників і захисників проекту вдосталь. До 15 вересня новий правопис буде перебувати на обговоренні. Після цього відбудеться голосування, яке вирішить чи затвердять зміни чи ні. Також до 15 вересня усі, хто хоче внести свої корективи, зауваження, висловити свою думку, можуть це зробити заповнивши спеціальну форму на сайті МОН України.

Фото: Народна Правда

Відомі мовознавці, такі як Олександр Авраменко, Ірина Фаріон  вже публічно висловили свою думку щодо нового правопису.

Олександр Авраменко поділився дописом на своїй сторінці у Facebook, де написав: “Проект нової редакції “Українського правопису” не надто вже й радикальний. Зміни прогнозовані й мають під собою ґрунт, хоча, відчуваю, обурених (небайдужих!) українців буде ой як багато…”

Фото: Чернівецький Промінь

Ірина Фаріон висловила свою думку та відповіла на запитання у студії телеканалу НТА.

Зокрема мовознавець зазначила : “Сьогодні ми живемо за правописом Йосипа Віссаріоновича Сталіна, за провописом українського вбивці росіянина Постишева, за правописом так званого Олінтера чи Олінтира, що сховався за псевдо Андрій Хвиля, за правописом ще одного українського убивці Затонського”.

Фото: svoboda.org.ua

Та що говорять вчителі? Наш журналіст Марта Занюк поспілкувалася на цю тему з вчителем української мови та літератури львівської середньої загальноосвітньої школи  №18 Галиною Рискальчик.

М.З.: Як Ви ставитеся до нового проекту правопису української мови?

Г. Р.: По-різному. З одного боку, я, звісно, за зміни. Україна відновила, хоч і надто високою ціною, свою незалежність – отож, треба й мову повертати до тих принципів, які існували до абсолютної русифікації і були втрачені ще в 1933 році.  Та з іншого боку, як учитель, я розумію, що прийняття цього правопису надзвичайно ускладнить життя як педагогів, так і вчителів, внесе  певні труднощі в усі сфери нашого життя, будуть  додаткові чималі витрати на перевидання посібників, підручників, довідників тощо.

М.З.: На сайті МОН України можна висловити свою думку щодо цього. Ви писали якісь зауваження, думки з цього приводу? Якщо так, то що саме, якщо ні, то чому?

Г.Р.: Не писала, зараз тільки детально знайомлюсь із пропонованими змінами, а їх немало –  текст правопису аж на 216 сторінках.

М.З:  Більшість членів правописної комісії вважають, що у обговоренні проекту мали б брати участь тільки лінгвісти, а не ще й і громадськість. До якої думки Ви схиляєтеся та чому?

Г.Р.: Я вважаю, що створення нових правил, нових мовних норм, за якими буде жити наше суспільство не один десяток років, – це має бути в компетенції лише справжніх знавців української мови, а не дилетантів, які, подаючи зауваження чи пропозиції, самі роблять помилки, бо не знають чинного правопису. Створення    нових мовних законів, а потім і їх пояснення, обгрунтування доцільності потрібних змін, я впевнена в цьому, потрібно довірити тільки професіоналам!

М.З.: Співголовами правописної комісії є Максим Стріха – доктор фізико-математичних наук, Сергій Пірожков – доктор економічних наук, який очолював інститут російсько-українських відносин, опонент докторської дисертації Віктора Януковича. Що Ви думаєте з цього приводу?

Г.Р.: Не буду це коментувати.

М.З: Згідно з новим правописним проектом присутня паралельність. Люди зможуть говорити і за старим, і за новим правописом. Як Ви ставитеся до цього? Це добре чи потрібно щось одне?

Г.Р.: Переконана, що мусить бути якийсь перехідний період, коли існуватимуть паралельні  форми, новації впроваджуватимуть поступово, правильними будуть обидві норми. Зрештою, багато засобів масової інформації вже давно використовують низку колишніх норм — зокрема,  “радости”, “любови”, “індустріяльний”, “соціяльний” тощо. Цей період триватиме кілька років, а потім треба залишити тільки одну норму. Не слід забувати про силу звички – люди старшого покоління навряд чи говоритимуть по-новому.

М.З.: Новий правопис свідомо направлений на те, аби позбутися декомунізації в українській мові. Як Ви вважаєте, це допоможе чи, навпаки, погіршить ситуацію?

Г.Р.: Це дуже ускладнить життя українців, особливо тих, хто  працює в сфері освіти, внесе певний хаос в мовне середовище, але ці зміни на часі. Це повернення автентичності нашої мови. Це відновлення тієї української, яка звучала до більшовиків, і яка так сильно відрізнялася від російської. Проти проекту виступають в більшості російськомовні мешканці, які й так не розмовляють українською, а носії мови, сподіваюся, вивчать нові норми, хоча на це потрібно дуже багато часу.

М.З.: Якщо все ж цей проєкт набуде чинності, то як Ви будете говорити та писати? За новим проєктом чи за старим проектом?

Г.Р.: Дуже великі маю сумніви щодо узаконення проекту. Не вірю, що його все ж затвердять, адже не спромоглися навіть новий закон про мову прийняти у Верховній Раді. Але якщо раптом станеться диво, то, звісно, спілкуватимусь за новим проЄктом: Иншого не може  бути (усміхається – ред.)

Фото: Вголос

Найцікавіші нововдення до українського правопису 2018:

  1. Тільки Толстой з “ой”, усі решта – з “ий”: не Крутой, а Крутий, не Трубецькой, а Трубецький.
  2. У кількох словах узаконюють початкову літеру “и”: индик, ирод, ирій, инший.
  3. Числівник «пів» у родовому відмінку з загальними назвами пишемо разом (півгодини), а з власними – через дефіс (пів-Києва), але можна вже і не запам’ятовувати цю норму. Якщо МОН затвердить новий правопис, то писати «пів» треба буде ОКРЕМО: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: півострівпівоберт.
  4. Доведеться звикнути до того, що слова вебсторінка, попмузика, експрезидент пресконференція та мініспідниця пишуться без дефісу. Новий правопис пропонує слова з першим іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс).
  5. . Узаконюють паралельні форми: пауза – павза, аудієнція – авдієнція, фауна – фавна (АУ-АВ) і міф – міт, ефір – етер, Афіни – Атени (Ф-Т). Перша, звична форма все одно залишається нормативною. Але  форми родового відмінка на -и (радости, чести, соли, Руси) можна вживати як паралельні тільки в художніх текстах.
  6. У чинному правописі у словах іншомовного походження звук [j] +голосна передається літерами я, ю, є, ї. Новий пропонує до звиклих нам плеєрів, роялів та феєрверків додати ще проєкт та проєкцію.

Цей допис уже прочитано 9 разів!

Поділитись цим у соцмережах!
%d блогерам подобається це: