Home » Авторські матеріали » Виживання чи шанс на нове життя друкованих ЗМІ?

Виживання чи шанс на нове життя друкованих ЗМІ?

Щоденно в Україні триває серйозна, конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн-видань.

«Популярність, довіра та реклама — це три кити, на яких стоїть ринок медіа. Але в Україні всі три опори медійної галузі переживають суттєву кризу»  – пише у своїй статті «Як врятувати українські медіа» Наталя Іщенко.

   Вже декілька років поспіль, українці спостерігають з яким швидким темпом змінюється українська журналістика, але також можна почути багацько розмов про кризу в журналістиці. Що ж це за криза така? І як вона впливає на самих журналістів?                                                  

   Кожного дня, ми отримуємо чимало інформації від медійного світу. Новини, що поширюються в інтернеті, наразі, залишаються головними постачальниками новин майже у всіх країнах світу. Кожне медіа намагається постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях.
Так, як, інтернет-портали почали активно розвиватись, користуватись неабиякою популярністю і великою кількістю користувачів,  зовсім нещодавно, почала відбуватись криза у друкованих виданнях.  Це підтверджують заяви Національної асоціації українських медіа та видань до центральних органів влади і профільних міністерств. Деякі експерти кажуть, що це пов’язано з тим, що ціна на газетний папір постійно збільшується,  робота в друкованих виданнях стає не актуальною і не прибутковою.

Щороку, друковані видання,відходять на задній план, адже вони не в змозі встигати за новинами в інтернеті. Напевно, через це, вони почали втрачати більшість аудиторії. Щомісяця, наклад газет зменшується. Час від часу, прибутки, тиражі, та кількість журналістів у газетах почали занепадати. Чимало газет перестало друкуватися, а інші вже на порозі закриття. Чому все  так відбувається? А тому, що більшість людей мають можливість читати будь-яку інформацію з екранів ґаджету, а головне безкоштовно, аніж купляти газету і читати з неї. Очевидно, що соціальні мережі переманють читачів та рекламодавців.

Наразі, саме  Facebook користується великою популярністю, і з великою швидкістю з’являються новини на цьому сайті. Якщо згадати якими були медіа в Україні 20 років тому, то з формату телефонних інтерв’ю, кореспонденти перейшли до використання Facebook.  Журналісти в онлайн-виданнях, постійно в очікуванні висловлювання «еліти», щодо тієї чи іншої ситуації,  щоб зробити з того неабияку «сенсанцію».

Експерти Research & Branding Group з’ясували, що довіряють суспільно-політичній інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в Україні. Можна сказати, що інтернет-медіа постійно привертають увагу читачів за допомогою коротких «хайпів» .

Самі друковані видання, теж хочуть так званого «хайпу», тому більшість переходить на інтернет-ресурси. Хоча, якщо правильно і правдиво піднести інформацію до читача, змогти його зацікавити, зробити неординарну обкладинку  чи сам дизайн ,тираж і аудиторія видання помітно збільшиться. Але ж не потрібно забувати за довіру людей, яка через «жовтизну» і непрофесіоналізм буде знижуватись.

Декілька років тому Ян Веннер (Jann Simon Wenner), засновник і видавець Rolling Stone, а також Men’s Journal і Us Weekly,  запустив кампанію Power Of Print («Сила друку»), у рамках якої було об’єднано різноманітні журнали – від More та Esquire до Time.

Видавець зауважує, що, незважаючи на труднощі, друковані видання, як і раніше мають свої переваги:

«У різних типів журналів є свої труднощі. На новинні журнали дуже сильно тисне не лише інтернет, але і взагалі те, що новини можна дивитися 24 години на добу. А журнали, які залежать від фотографій, дизайну, довгих та якісних текстів, продовжують виходити – незважаючи на інтернет і телебачення. У цій сфері мати друкований продукт, щось, що можна потримати у руках, взяти із собою, що має гарний або розкішний вигляд, що захоплює тебе і зроблено для тебе – перевага», – відзначає він.

  Хоча у дослідника трендових тенденцій на ринку компанії 2b Ahead Свена Ґабора Янскі, зовсім інший погляд, щодо друкованих ЗМІ:

«Сфера мас-медіа в майбутньому майже повністю піде в онлайн, нинішнім видавництвам та підприємствам, що заробляють у цій сфері, буде нелегко втримати доходи на сьогоднішньому рівні, друкована газета вже “віджила своє”, адже вона просто-на-просто не здатна “встигнути” за інтернетом».
Наразі, друковані видання, досить сильно конкурують з соціальним медіа. З часом, людей яких можна буде побачити з газетою – стане рідкістю. Хоча, можливо, якісні друковані видання відійдуть на якусь певну територію, яка буде досить дорогою, але яка матиме свою цільову аудиторію.
Але є ще один варіант чому відбувається криза у ЗМІ. Все через непрофесіоналізм журналістів.

Кожен другий може називати себе «журналістом», не маючи ніякого досвіду і розуміння у сфері журналістики. На думку двох журналістів, зараз, навіть професійний рівень підготовки не відповідає нормам, які має ставити перед собою журналіст :

«На жаль, таких професіоналів як ми, залишилося дуже мало, я зараз говорю без іронії. Іде деградація взагалі нашого життя, і деградація журналістки зокрема. Тому і запитань зараз ставити нема кому» – каже Дмитро Гордон.

  Журналіст повинен крокувати в ногу з часом. Повинен постійно змінюватись, розвиватись і вчитись чомусь новому. Адже, сучасний розвиток медіа, змушує не стояти на місці.

   Отже, підводячи підсумки, від кризи страждають не тільки друковані видання, але й більшість засобів масової інформації. Журналістська криза – це не тільки економічні чинники, але й політичні, соціальні та професійні. Принаймні, не варто хвилюватись, адже криза несе не тільки загрози, але й багато нових можливостей та перспектив для медіа. Спостерігаючи за кризою, журналісти намагаються зробити все можливе, щоб журналістика щороку виходила на новий рівень, прикладають багато зусиль для того, щоб у світі був якісний інформаційний простір.

  Людям, які живуть в ХХІ столітті, надзвичайно пощастило, адже вони можуть користуватися різними новинними технологіями, дізнаватися інформацію з будь-яких джерел, чи то з друкованих видань чи то з інтернет-порталів.
Подальший розвиток будь-якого ЗМІ, зробить ще більше можливостей для всіх нас.

Антоніна Костик

журналіст Lemberg News

Виживання чи шанс на нове життя друкованих ЗМІ?

 

 

Цей допис уже прочитано 52 разів!

Поділитись цим у соцмережах!
%d блогерам подобається це: