Свято Стрітення Господнього: походження та традиції.

15-го лютого православні християни відзначають Свято Стрітення Ісуса Христа.

Стрітення Господнє є одним з найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва, – пише Вікіпедія.

Про подію Стрітення, з нагоди якої встановлено свято, відомо з Євангелія від Луки (глава 2, 25-39).

На сороковий день після народження Христа Пречиста Богородиця разом з Йосифом  та немовлям прийшла з Вифлеєма до Єрусалимського храму. За законом Мойсея, батьки повинні були приносити в храм для посвячення Богу своїх первістків (перших синів) на сороковий день після народження. При цьому покладалося в подяку Богу принести жертву. На виконання закону Матір Божа з Йосифом і принесли Ісуса до храму, а для жертви принесли двох голубенят.

Слов’янське слово «Стрітення» перекладається як «зустріч». Стрітення — це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом.

 При вході в храм Богородицю і Йосипа  зустріли старець Симеон, якому було пророцтво, що він не помре, поки не побачить Месії, і стариця Анна, яка мешкала при храмі.

“І благословив їх Симеон і сказав Марії, Його матері:” Ось призначений Цей на падіння і на повстання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, і Тобі Самій зброя пройде душу, – щоб відкрились думки багатьох сердець “. (Лк.2: 34 -35).

На іконі свята зображення Христа і Богородиці рівні за своєю значущістю: Богонемовля сидить на руках Богоприїмця Симеона, а той приймає Спасителя, уособлюючи виконаний Старий Завіт. Матір Божа, Яка вийшла на хресний шлях, віддає Свого Сина на порятунок світу.

Свято Стрітення Господнього: походження та традиції.

Християни католицького обряду відзначають Свято Стрітення Господнього 2-го лютого.

Стрітенська свічка

На Стрітення треба неодмінно піти в храм на службу. Крім того, в цей день потрібно помолитися за рідних і близьких, також з храму приносять додому освячені особливим чином свічки і воду. Стрітенська вода вважається такою ж сильною і цілющою, як і водохресна. Нею можна поїти хворих дітей, окропляти нові речі. А Стрітенські свічки, які наші предки запалювали під час грози, щоб уберегти будинок від біди, сьогодні допоможуть очистити будинок, якщо запалити їх і з молитвою обійти всі приміщення.

Свято Стрітення Господнього: походження та традиції.

Святкування Стрітення почалося в Єрусалимі, і згодом поширилось по цілому Сході. Звичай святкування зі свічками пов`язують з багатою жінкою римського урядовця на ім`я Ікалія, яка між Єрусалимом та Вифлеємом збудувала церкву на честь Пресвятої Богородиці, і завела традицію на Стрітення обходити місто урочистими процесіями із запаленими свічками. Світло свічки є символом самого Христа, який сказав: “Я є Світло світу”.

Стрітенська свічка, тобто свічка, яка є освячена у день свята Стрітення, віддавна має велику пошану у людей.  Її використовують у багатьох важливих подіях людського життя. Ця свічка має силу допомагати при стихійних лихах, особливо при грозах. Від цього і дістала назву “громовиця”,”громниця”. Коли в душі неспокій, труднощі в житті – запаліть перед іконою стрітенську свічку і зверніться в молитві до Бога. Ця свічка приносить заспокоєння і душевний мир. Вона має силу проганяти злих духів, тому її використовують при освяченні житла, робочих та службових приміщень, при інших потребах.

З цією свічкою проводжають в далеку дорогу рідних і близьких, нею зустрічають батьки молодих при одруженні, нею і проводжають людину в останню дорогу її життя. Особливо коли перед смертю людина тяжко мучиться, то запалена стрітенська свічка полегшує їй перехід до іншого життя. Цю Свічку завжди намагалися зберігати на протязі року, тому й до храму несли на посвяту не одну, а декілька свічок.

Народні повір’я:

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою. За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.

Свято Стрітення Господнього: походження та традиції.

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.

Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю. 

Інші народні прикмети:

  • Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
  • Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
  • Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.

Джерела: Медв’яна роса, znaj.ua, Українські традиції,  Православіє в Україні, Вікіпедія., УНІАН, Храм Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, Ваша Афіша – Ваш Магазин

Підписуйтеся на наш: Telegram – “LEMBERG NEWS”  Twitter – LEMBERG NEWS
Поділитись цим у соцмережах!
%d блогерам подобається це: