У Львові зводять будівлі над небезпечними підземними порожнинами

У Львові надавався дозвіл на будівництво інженерних споруд на місці можливих карстових порожнин. А це – може становити небезпеку для людей. Міська влада Львова не зважає на карстонебезпечні райони у місті і надавала дозволи на забудову.

Миттєва небезпека

Що ж таке карст і чому він небезпечний? Про це ми запитали у Петра Волошина, викладача кафедри конструктивної географії та картографії Львівського університету ім. І. Франка, який є сьогодні одним із найбільш авторитетних фахівців у цій галузі. «Карст – це процес розчинення водами ґрунтових порід, який призводить до утворення порожнин в їхніх масивах, – розповідає Петро Волошин. – Із часом, коли розмір такої підземної порожнини перевищує критичний, склепіння обвалюється, й на поверхні землі утворюються провалля, карстові “лійки”, “колодязі”, “блюдця”. Саме утворення поверхневих карстових форм становить найбільшу небезпеку для будівництва інженерних споруд. Бо якщо будівля не має відповідного захисту, а під фундаментом виникає провалля завглибшки до 20-40 метрів, то врятувати її практично неможливо. Але найбільша небезпека в тім, що такі карстові утворення виникають практично миттєво. Якщо зсувні процеси розвиваються протягом кількох годин, то карстові порожнини можуть з’явитися за кілька хвилин».

Відома львівська архітектор Віра Балаж розповіла, що на території майбутнього будівництва стадіону до грудня не проводили геологічних досліджень щодо наявності карстових порожнин. Водночас було цілком проігноровано те, що поруч проходить траса стрийського водогону, відтак територія споруди потрапляє у санітарну захисну зону, де будівництво заборонене. «Наразі невідомо, хто робив проект та коли фахівці зможуть ознайомитися з робочими кресленнями. Лише після цього “Архбуд” дасть дозвіл на будівництво. Але спочатку слід дослідити геологічні особливості цього місця й те, які там проходять комунікації», – вважає Віра Балаж.

Нарешті у районі будівництва стадіону львівський «Геотехнічний інститут» почав проводити дослідження ґрунту. Ще немає жодних результатів – і не відомо, чи вони будуть, адже знову виникли традиційні проблеми з фінансуванням. На місці майбутньої споруди вишикувалися бульдозери та грейдери. Страшенно дорога імпортна техніка нова, аж виблискує. Навіть одяг у робітників ще зовсім новенький. Куди не глянь – скрізь гори землі, вантажівки…

Ось хлопці монтують якусь серйозну конструкцію з жовтих ферм, акуратно складених стінкою. Нарешті, думаю, науковці почали ґрунти вивчати. Ні – виявляється, це будують основу під баштовий кран. Знайти геологів так і не вдалося – один із робітників пояснив, що з’являються вони тут аж ніяк не щодня.

«Спеціалісти працюють. Хоча невідомо, чи їм заплатять, – зазначає Петро Волошин. – А там ситуація дуже складна: є і гіпси, і слабкі ґрунти. Тому місце під будівництво визначити буде непросто. За радянських часів стадіони зараховували до так званих позакласних об’єктів за рівнем відповідальності. Якщо у певному місці перебуває водночас 30-50 тисяч людей і раптом щось стається – це величезний ризик і відповідальність. Тому в районах карстової небезпеки раніше подібних споруд ніколи не проектували – зазвичай там насаджували парки або сквери. Та й будівництво вели з мінімальним техногенним навантаженням, щоби мінімізувати ризик. Але зараз місця для забудови у Львові не вистачає. Тому й використовують карстонебезпечні райони, часто не думаючи про наслідки».

Міська влада вперто мовчить про карстову небезпеку. У департаменті Євро-2012 нам повідомили, що наразі досліджень ґрунту на місці будівництва стадіону не проводять – начебто тому, що вони вже були виконані влітку 2008 року. Хто їх проводив? Які результати? Про це не знаємо не лише ми, але й фахівці-геологи, хоча їх це стосується безпосередньо. Чому ж не оприлюднити результатів таких досліджень, якщо вони справді вже проведені? Тут може бути лише дві версії: їхні результати виявилися не надто втішними для стадіону або ж це звичайнісінька «липа». А ось те, що міська влада намагається приховати проведення реальних геологічних досліджень у грудні, є цілком зрозумілим: про початок будівництва оголосили ще 11 листопада 2008 року, тому до результатів досліджень неминуче пасуватиму поняття «заднім числом».

Чому вигідно мовчати про карст?

До 1992 року діяла програма з державним фінансуванням, яка досліджувала карстонебезпечні зони Львова. Відповідна комісія розглядала можливі надзвичайні ситуації й готувалася починати моніторинг, про що вже було домовлено з управлінням капітального будівництва. Але тут грянула економічна криза. А коли люди не на жарт переймаються тим, як вижити, їм уже не до громадського навантаження. Всі забули про карстову небезпеку – крім науковців, яких відтоді чиновники більше не слухають. Доки грім не вдарить, у нас не перехрестяться – а от зате коли щось станеться, тоді заб’ють у бубни й закричать на сполох.

За словами колишнього співробітника «Геотехнічного інституту», міській владі вигідно замовчувати карстову небезпеку у Львові. Адже, коли йдеться про продаж земельних ділянок, будь-який недолік стає понижуючим коефіцієнтом, й ціну доводиться зменшувати. Тому окремі добре поінформовані особи, купуючи землю, звертаються приватно до фахівців-геологів, й ті дають кваліфіковану консультацію, чи варто вкладати гроші в ту чи іншу ділянку.

Оскільки землю під стадіон слуги народу з міськради не купували за власні гроші, то й думка геологів для них у цьому випадку – лише формальність. Коштуватиме стадіон півмільярда чи мільярд – байдуже!

Обережно – провалля!

«Для Львова найбільша проблема – з карстом, пов’язаним із гіпсами, – пояснює Петро Волошин. – Найнебезпечніші місця там, де гіпси залягають майже на поверхні – це в районі Рясної Руської. У Львові останні карстові “лійки”, які я дослідив, з’явилися у березні 1993 року. Обидві мали в діаметрі 12-18 метрів і завглибшки близько трьох метрів. Загальна територія Львова, яка вражена карстом і належить до небезпечних, досягає 30 квадратних кілометрів. Це весь південно-західний сектор міста, починаючи від вулиці Стрийської й аж до вулиці Шевченка. Але це старі дані, бо через брак фінансування карстову небезпеку в місті сьогодні ніхто більше не доосліджує».

«Район Наукової та Володимира Великого є потенційно небезпечною ділянкою, – розповідає фахівець. – Найсерйозніша ж карстова зона у Львові розкинулася на південно-західній околиці міста. Але до Сихова вона не доходить, бо поза межами річки Зубри гіпсів у ґрунті немає. Невелика частина цієї смуги проходить вулицями Стрийською і Гашека, охоплює танковий та автобусний заводи. Якщо говорити про найбільш небезпечне місце Львова, то це Рясне-2. Там колись завод автонавантажувачів будував чавунно-ливарне виробництво. Вже готували до запуску першу чергу, змонтували доменну піч, коли ми з’ясували, що цех зведено на карстових ґрунтах, ще й знайшли величезну порожнину біля самісінької стіни.

Небезпечною є долина Гнилого потоку, який проходить північніше за ринком «Південним» через скверик. Цю ділянку й не забудовують, бо там підвищена карстова небезпека. Далі потік повертає до Кульпарківської й проходить вулицею Перфецького, де гіпсові породи піднімаються під поверхнею землі до п’яти-семи метрів. Там розташовано Геотехнічний інститут – його збудували на спеціальних консольних пластинах, які винесли на шість метрів за межі будівлі, тож вона стоїть, наче авіаносець. Це значно потужніша та дорожча споруда, ніж будь-які сейсмостійкі будинки.

Так само небезпечною для забудови є вулиця Трускавецька, паралельна до Наукової. Вона йде по схилу Холодновітківського потоку, навколо якого підвищена закарстованість ґрунтів. У районі Наукової, де збудували супермаркет «Арсен», теж надзвичайно багато карстових порожнин. Колись там хотіли зводити ПТУ, але, порахувавши витрати, з’ясували, що фундаменти обійдуться на вагу золота. Ніхто не брався освоювати цю територію, аж доки власники «Арсена» спільно з поляками застосували легку конструкцію й спеціальні протикарстові заходи.

Так само не забудовують ділянку озера на розі Стрийської та Наукової, бо там величезна кількість карстових порожнин. Уже було кілька претендентів-інвесторів, але ніхто не хоче вкладати гроші, бо ризик – величезний».

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ – (ПІДПИСАТИСЬ)

Цей допис уже прочитано 472 разів!

Поділитись цим у соцмережах!
%d bloggers like this: