Home » Авторська думка » ВИСТАВА “ЛЮБОВ”: за мотивами драми Лесі Українки.

ВИСТАВА “ЛЮБОВ”: за мотивами драми Лесі Українки.

Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки пропонує до перегляду виставу «Любов)» виставу-дослідження за мотивами драми «Блакитна троянда» Лесі Українки. Режисер А.Вусик.

“Риск… та що, без нього все життя людське було б нудне, як осінній дощ. Боятись його – значить, боятись життя, в кожній кар’єрі, в славі, в коханні – скрізь риск. Навіть в приязні буває риск. Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я?”

Кожен з нас когось любить, любив, або ще буде. Це прекрасно, це нормально. Проте, інколи любов переходить межі нормального і перетворюється у ризиковану, руйнівну гру, де вже не можна відрізнити реальність від ілюзії. Натомість, завжди є інший шлях –  вибір на користь спокою та комфорту. Ну, майже завжди.

Перша драма Лесі Українки «Блакитна троянда», котра досі вважалася «несценічною», стає прекрасним ґрунтом для роздумів на тему різноманітності любові. Підсилена засобами фізичного театру та документальними свідченнями акторів, вистава демонструє кілька схем стосунків, поширених в сучасному світі: несамовита приречена любов, що має фатальні наслідки, зручне «міщанське» пристосування, любов з холодною головою, що ні до чого не зобов’язує, приємний флірт. Безліч варіантів – кожен може вибрати те, що йому чи їй пасує. Питання у тому, як бути щирим і чесно вибрати між спокійним, впорядкованим життям і варіантом «блиснути враз і згоріти, наче ніж на вогні», а також у тому, чи маємо ми, в принципі, такий вибір.

Також надихає і занурює в роздуми модерновий режисерський підхід Артема Вусика. Режисер виходить за рамки класичного показу вистави: танці під Nirvana, спів Оксани Цимбаліст («Любов») під рок-гітару, влучна і доречна ненормативна лексика.  Блискуча гра акторів Оксани Цимбаліст, Володимира Пантєлєєва, Дмитра Наумця також нe залишає байдужим.

Звичайно, незначний відсоток людей з плоским і одностороннім мисленням, покинули залу до закінчення вистави. Але насправді, тільки перегляд вистави від дзвінка до виходу акторів на біс, змусить Вас думати. І це прекрасно! Думати про силу любові, про жертви, котрі люди приносять в ім’я любові, і чи взагалі потрібна вона, Любов. Цей приємний осад мислення залишиться з вами не на 15 хвилин. Наступні після перегляду дні знову і знову Ви будете переосмислювати побачене і почуте.

Однозначно, що вистава «Любов»  must see для людей, котрі цікавляться українською класикою, новизною і нестандартним баченням, і, що найголовніше, думають!

Слідкуйте за оновленням розкладу сеансів на сайті Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

За авторську думку дякуємо львів’янці, надзвичайно освіченій і начитаній людині, яка пропагує і любить все українське, Анні Качмар.

Поділитись цим у соцмережах!
%d блогерам подобається це: