Українці святкують Маланку: головні традиції і обряди

На православним календарем, 13 січня – день преподобної Меланії. Крім того, у ніч з 13 на 14 січня, кожен може ще раз відсвяткувати Новий рік – за “старим стилем”. У народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер є Щедрий Вечір, або свято Меланки (Маланки).

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили “Маланку” – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії, розповідає “Народна Правда” із посиланням на Depo.Закарпаття.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий. В Україні переддень Нового року називали Щедрим вечором, вітальників, що ходили з поздоровленнями – щедрувальниками, а віншувальні пісні – щедрівками.

Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував худобу, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує.

Господар брав під пахву дідуха, який стояв на покуті протягом свят — від Святвечора до Водохреща, тричі обходив з ним усе обійстя, навідувався у всі господарські будівлі: до хліва і стайні, клуні й комори тощо. Це, за народними уявленнями, мало сприяти наступному врожаєві, добрій плодючості птиці й худоби та прибутку в господарстві.

Цього дня готували святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: печеня, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. Щодо специфіки страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: над Дніпром печуть пироги з м’ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів – вареники – “пироги”.

Щоб не зубожіти в наступному році, заборонялося ходити до когось за позичкою. В жодному разі не позичали нічого жінки, бо вони могли “забрати достаток із господарства, де брали позичку”. Якщо вже була невідкладна потреба щось попросити, то посилали малого хлопця.

Вечеряли рано, щоб потім прийняти щедрувальників. А вже після цього на селі панувала тиша – до ранку, до появи посівальників, бо вважалося, що Новий рік слід зустрічати уві сні. Хто не спить опівночі, того засуджували як вельми грішну людину. Під Новий рік і під Різдво ночували тільки вдома: “Боже спаси, десь ночувати в людях, бо так цілий рік і будеш блукати світом”.

Народні прикмети на 13 січня

Якщо ніч видається зоряною і ясною, то врожай буде багатим і щедрим

Якщо на Меланію стоїть тепла погода, то це прикмета до того, що літо буде дощовим

Якщо людина народилася 13 січня, то здатна передбачати майбутнє

На столі обов’язково мають бути страви з свинини – худоба буде плідною, а в родині пануватиме лад і мир

Чим рясніше застілля, тим більш вдалим буде весь рік

Якщо господарі 13 січня добре приймуть колядників, то це принесе їм щастя, і навпаки

Якщо 13 січня на вулиці туман, значить, у Новому році людину чекає щастя, а урожай буде багатим

Сильна завірюха обіцяє багатий урожай горіхів

Якщо небо зоряне, то буде багато ягід і грибів

Якщо сонце стоїть високо – садівники зберуть багатий урожай

Усі сни 13 січня вважаються віщими.

Підписуйтеся на наш: Telegram – “LEMBERG NEWS”  Twitter – LEMBERG NEWS
Поділитись цим у соцмережах!
%d блогерам подобається це: